Правова інформатика продовжує оприлюднювати відверті ляпи та зловживання, виявлені у службовій діяльності посадових осіб Міністерства цифрової трансформації та підвідомчих державних підприємств, які з часом, пазл за пазлом, починають складатися у яскраву, різнобарвну картинку суцільного всеохоплюючого головотяпства та «звиздеця» в цьому відомстві.
Минулого разу, розпочавши з помилки 404 ERROR (повної відсутності стратегічного і фінансового планів та звітності в ДП «ДіЯ»), ми пішли далі — подолали чиновничий спротив, зняли «гриф державної таємниці» з прізвища, ім’я та по батькові протеже Михайла Федорова — начальниці управління фінансів та економіки в ДП «ДіЯ», існування якої від нас так довго приховували, «розсекретили» її декларацію та встановили, що це — 100% фейк.
Всеохоплююча жага пізнання надихнула нас на нові подвиги, тож, ми вирішили подивитися, як там справи з декларуванням у самого цифрового віце-прем’єра — і сенсація не змусила чекати себе довго, «зашквар» лежав майже на поверхні.
Але, стосувався він не тільки фінансів — з порівняння інформації в офіційних документах виходило, що, насправді, є два різних Михайли Альбертовичі Федорови, одночасно народжені в одному і тому ж місці, які так довго проживаючи разом, продовжують бути незнайомі один з одним і, навіть, не здогадуються, що їх двоє — чудова тема для майбутніх досліджень фахівців з психоаналізу.
Тож, ми вирішили зробити свій благодійний внесок в розбудову діджиталізації — нарешті познайомити їх і, навіть, спробувати подружити на шпальтах нашого видання, абсолютно безкоштовно, не витрачаючи жодної гривні бюджетних коштів на це, без насилування психіки, душі і тіла всілякими там детекторами «брехні» чи різноманітними тестами від «професіоналів».
Отже, перший — Михайло Альбертович Федоров, керівник та засновник ТОВ «СММСТУДІО», а також громадських організацій «КОМАНДА ЗЕ» (разом з Олександром Корнієнко та Михайлом Крячко) та «КОМАНДА ЗЕЛЕНСЬКОГО», координатор напрямку «Зе! Діджитал» на президентських виборах Володимира Зеленського.
У звіті політичної партії «Слуга народу» «Про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2019 рік» він значиться як благодійник кандидата у президенти Зеленського Володимира Олександровича, який вніс пожертвування до його виборчого фонду у сумі півтора мільйона гривень.
Цей звіт опублікований як на сайті політичної партії «Слуга народу» так і на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Інформація про це також міститься у пошукових системах, заснованих на використанні відкритих даних:
та RING.
Другий — Михайло Альбертович Федоров був включений до виборчого списку політичної партії «Слуга народу» під № 6, та після перемоги на парламентських виборах і складання присяги народного депутата — призначений на посаду віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації України.
Подаючи декларацію за 2019 рік, віце-прем’єр-міністр Федоров свій благодійний внесок у сумі півтора мільйона гривень до виборчого фонду кандидата у президенти Володимира Зеленського не зазначив.
Не згадував він про свою пожертву і в декларації кандидата на посаду віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації під час призначення в Уряд Дениса Шмигаля, яка охоплювала все той же період декларування — 2019 рік.
Придбання нерухомого та рухомого майна зазначив, а от свій внесок до виборчого фонду кандидата у президенти Володимира Зеленського — ні.
Як приклад, наводимо витяг з декларації за 2019 рік вже колишнього генерального прокурора Україні Рябошапки Руслана Георгійовича — який за тим же звітом політичної партії «Слуга народу» теж жертвував у виборчий фонд кандидата у президенти Володимира Зеленського п’ятдесят тисяч гривень.
Свого часу Руслан Рябошапка був членом Національного агентства з питань запобігання корупції (2016—2017) — тож, як правильно заповнювати декларацію, він точно знає.
Участь у передвиборчій компанії кандидата у президенти Володимира Зеленського та фінансування його виборчого фонду для Михайла Федорова подія не малозначна, вона докорінно змінила все його життя — завдяки цьому він «вискочив» на самий верх політичного бомонду країни та отримав круту цифрову посаду віце-прем’єр-міністра, яку зберіг за собою і при останніх змінах складу Кабміну, мало хто тоді втримався.
Та й сума у півтора мільйона гривень чималенька, співставна з його витратами на придбання квартири у Києві та автомобіля Audi Q8 все у тому ж 2019-му — тож як він міг про таке забути?
Під час другого туру президентської компанії 2019-го року Михайло Федоров попав у «зашквар» в журналістському розслідуванні програми «Наші гроші» проекту BIHUS info.
За матеріалами зливу таємної переписки команди Зеленського у Телеграм координатора напрямку «Зе! Діджитал» підозрювали в отриманні у березні 2019 року в київському офісі політичної партії «Слуга народу» кешу у сумі 71,35 тис. доларів (близько одного мільйона дев’ятисот тисяч гривень) — за телефонним дзвінком Михайло Федоров цю інформацію тоді не підтвердив.
Безготівковий переказ у півтора мільйони гривень у виборчий фонд кандидата у президенти Володимира Зеленського від його імені теж зроблений у березні 2019-го.
Чи пов’язані між собою ці суми — наразі не відомо, але факт лишається фактом — віце-прем’єр-міністр з цифрової трансформації не пам’ятає, щоб він особисто перераховував кошти у виборчий фонд свого кандидата у президенти у 2019-му.
То хто ж тут правий — Михайло Федоров, який заперечує, чи секретаріат політичної партії «Слуга народу», який підтверджує факт отримання коштів? Хто з них «напортачив»?
Повноцінно не працююча «Держава у смартфоні», яка мала б попередити про помилку ще на етапі заповнення декларації та запобігти подальшому злочину, не спрацювала — і цього разу доля і пустопророжній піар можуть зіграти злий жарт з самим цифровим віце-прем’єром.
Стаття 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за таке правопорушення — «позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», і, на відміну від Зеленського — президентського імунітету у Федорова немає.
За іронією долі, і його електронна декларація і звіт політичної партії «Слуга народу» за 2019 рік знаходяться не в різних органах державної влади, а в одному і тому ж органі — НАЗК, і для співставлення інформації з них не потрібен довгоочікуваний запуск естонського X-ROAD чи вже української «ТРЕМБІТИ», підконтрольний віце-прем’єр-міністру з цифрової трансформації.
Нещодавно НАЗК затвердило новий порядок черговості перевірки декларацій, за яким найперше мають бути перевірені декларації Президентів України, Прем’єр-міністрів, міністрів та заступників міністрів, а також на підставі звернень громадян, які ініціювали проведення повних перевірок за виявленими фактами корупції.
Ми у Telegram: Правова інформатика